Непотопляємий Нестор із Закарпаття

Йдеться про останню передачу "Свобода слова" Шустера. Отак сміливо вийти на всенародне посміховисько – це треба мати яйця в штанях (мовою американосів)… або не мати клепки в голові… або строїти далекоглядні плани "невзирая на лица", а скоріш на "ліцо", з яким стоїш на трибуні. В той час як Медведчук з металевою ноткою і суворою печаллю в голосі сповіщає про "гуд бай" СДПУ нуль, а інші лідери нульовки встидливо відмовчуються, Шуфрич, кидаючись грудьми на амбразуру, сміливо бере на себе роль чи то хлопчика для биття, чи то анекдотичного персонажа. А може, кайф він від цього ловить? Хто від чого преться, а Шуфрич драйвує від кепкувань і злорадних посмішок, які сипляться на його зеро-партійну голівку.
Під час президентських виборів тільки лінивий не дзвонив йому на мобільний і не давав усіляких політичних порад. І ради справедливості треба відмітити, що телефон таки був включений, а деколи і сам він брав слухавку. Ба, навіть бесідував і матом нікого не посилав…. посилали здебільшого його…

Азарт, з яким він плете нісенітниці, гідний подиву. Його публічності явно буде бракувати на владному Олімпі. Хоча, якщо взяти до уваги, що парламент – не цирк, а депутати – не клоуни, то все так сталося, як і гадалося. Є надія, що він, як " непотопляємий авіаносец", вирине десь в помічниках, дорадниках, підгавкувачах і далі буде вряди-годи тішити нас своєю кумедністю. Хоч розслаблятись не варто – такі комедіянти є не тільки у нашому політикумі. Можна сміятись з Жириновського аж до кольки в животі, а свій електорат він таки має. Рівняти цих двох не слід, наш клоун все-таки добріший, а часом йому навіть хочеться поспівчувати, чого про Жирика не скажеш.

Нестор, звичайно, хапнув своє, і на хліб з маслом язиком собі назаробляв, і земельки пригріб в Закарпатті, скільки зміг, тому і прийшлось "торговать мордой", як клюнув смажений півень в задницю. Прийшлось відробляти, приходиться відпрацьовувати і донині. Порівняно з медведчуками, суркісами, кравчуками і іже з ними Шуфрич виглядає таким дитям в підштанниках, яке з усіх сил старається, щоб великі дядьки не забрали забавку, яку міцно тримають загребущі рученята. Дивлячись в його чесні очі і слухаючи не менш чесні сентенції, закрадається думка, що дитя за спинами дядьків вже потихеньку вторувало собі стежку у радикально протилежний бік від власних однопартійців. Ще трохи часу пройде, усі забудуть Мукачево, забудуть бійки в парламенті, Різака, цирк на дроті, і кристально чесний Шуфрич вирине з політичної піни, обтруситься, мов мокрий пес, і знову почне разом з багатьма іншими політиканами будувати нам світле майбутнє.

http://www.highway.com.ua/art.php?id=10306

 

03 квітня 2006р.