В Ужгороді презентували аудіовізуальний маршрут історичними пам’ятками чеського періоду

«Чеський спадок в Ужгороді» – це українсько-чеський науково-популярний проєкт, покликаний актуалізувати чеську історико-культурну спадщину як органічну частину сучасного міського ландшафту Ужгорода. Організатор – ужгородське представництво Чеського центру у Києві. Над створенням маршруту працювала команда фахівців: науковці, історики, перекладачі, ілюстратори, технічні розробники, – пише Varosh.

— Головна місія цього проєкту – показати гостям і місцевим жителям прекрасну спадщину, яка залишилася в нас із минулого століття. Адже це унікальні архітектурні будівлі, які заслуговують на увагу і збереження. Ужгород є воротами України в Європу. Перетинаючи кордон, чеські туристи зможуть не тільки відразу вирушати в гори, а й затриматися в місті, прогулятися вулицями, дізнатися про його дивовижну історію, – пояснює координаторка проєкту Любов Павлишин.

На презентацію аудіомаршруту приїхала керівниця Чеського центру у Києві Радка Рубіліна. Вона зізналася, що гостюючи в Ужгороді та проходячи історичними кварталами, завжди почувається тут наче вдома. Адже переважну більшість споруд та кварталів проєктували відомі чеські архітектори, які розробляли концепцію містобудування і в себе на батьківщині.

— Я дуже люблю приїздити до Ужгорода. Попри те, що в Чехії таких історичних будівель більше, проте багато з них вже не мають свого первісного вигляду. Багато перебудованих. Це для мене болюча рана. Тому я би дуже хотіла, щоб Ужгород зумів зберегти унікальний спадок, який йому залишила Чеська держава. Це було би чудово, – емоційно зауважує Радка Рубіліна після презентації, стоячи на площі біля будівлі колишнього Земського уряду (тепер це Закарпатська обласна рада і адміністрація).

Мандруючи містом за допомогою аудіогіду, розумієш, що сучасникам залишився направду дивовижний чеський спадок. Коли в 1919 році Підкарпатська Русь приєдналася до Чехословаччини, Ужгород мав стати центром автономії. І тоді держава, на чолі з тодішнім президентом Томашем Гаррігом Масариком, виділила великі кошти на розбудову міста. Велике будівництво велося швидкими темпами, проте настільки якісно, що навіть зараз будівлі є зручними для людей.

— У Чехословацькій Республіці, на чолі з Масариком, вдалося реалізувати утопію про більш-менш ідеальне суспільство. Звичайно, з недоліками, і я про них знаю. Але я аналізую історію міжвоєнної Європи і розумію, що більш демократичної держави, можливо, і не було – розповідає співавторка просвітницького урбаністичного проєкту «Uzhhorod Modernism» Ліна Дегтярьова.

Ліна спільно з Олегом Олашиним понад 6 років займаються науковим дослідженням архітектури Ужгорода і радо відгукнулися на пропозицію написати історичні довідки для маршруту «Чеський спадок в Ужгороді». Задача полягала в тому, аби доповнити відомі факти, які дослідники знайшли в Берегівському національному архіві чи в онлайн-архівах, і оформити все так, щоб усім користувачам було цікаво читати й слухати гід. Важливо було науково підтверджені факти загорнути в популярний формат.

— На мою думку, головна особливість чехословацької архітектури полягає в тому, що через архітектуру й урбаністичне планування саме державного фінансування, ми відчуваємо максимальний гуманізм. Тут людина завжди на першому місці. Це простежується і в близькості проєктування житлових будівель до адміністративних, і в тому, яка увага приділяється таким деталям, як мозаїчні хідники, і, в першу чергу, гігієні, ідеальному освітленню в приміщеннях – все це працює на людину. Це гуманізм номер один, – розмірковує Ліна.

Її колега по проєкту Олег Олашин каже, що досліджувати тему ужгородського модернізму не набридає, оскільки вона дарує все нові й нові знахідки. Результатом аудіовізуального маршруту задоволений і покладає на нього великі надії.

— Мені здається, що це чи не перша така праця, зроблена на основі історичних досліджень. Тобто це науково-популярна екскурсія. Найголовнішим значенням її є те, що всі ми знаємо, яким є в Ужгороді стан зі збереження архітектури. Більш глибше відкриття такої інформації дозволить зберегти ці будівлі, розкрити їх цінність і в подальшому зберегти для наших нащадків, – каже Олег.

Ще один автор довідок – історик Павло Худіш. Науковці розділили між собою об’єкти, про які писали, і таким чином кожен міг лаконічно подати свій матеріал, намагаючись вміститись у заявлені 1800 знаків.

Візуальну частину проєкту виконала дизайнерка-ілюстраторка Дарина Задорожна. До команди розробників вона потрапила за рекомендацією викладача, в якого готувала свою дипломну роботу, навчаючись в Закарпатській академії мистецтв. Тема стосувалася якраз чеської архітектури і головною персоною був Томаш Гарріг Масарик. Організатори залучили Дарину до роботи з підготовки авторської діджитал-ілюстрації, надали список об’єктів, архівні світлини та забезпечили повну свободу в роботі.

— Для мене це також було дослідженням, тому що важко було малювати те, що збереглося тільки в чорно-білому форматі. А також сумно було бачити, як зараз все змінюється не в кращий бік, – поділилася враженнями Дарина.

Наразі до маршруту ввійшли 30 об’єктів чеської історико-культурної спадщини Ужгорода. До кожного з них підготовлені інформаційні історичні довідки, авторські ілюстрації, архівні світлини та аудіогід.

Організатори кажуть, що це перший етап проєкту. У планах – додати до маршруту інші будівлі чехословацької забудови Ужгорода, а затим і інших міст Закарпаття – Хуста, Мукачева, Рахова. Також планується подати матеріал англійською мовою.

Вмикайте Google Maps – і вперед на прогулянку – тисніть сюди.

Також знайти маршрут «Чеський спадок в Ужгороді» можна за покликанням, яке розміщене на сайті проєкту та сторінці у фейсбуці:

• Сайт
• Фейсбук

Дуже рекомендуємо скористатися аудіомаршрутом та поринути в цікаву подорож історією міжвоєнного Ужгорода чеської доби!

Лариса Липкань, Varosh

Фото: Карл Смутко