Євген Філіндаш: “Є нагальна потреба у потужному молодіжному лобі”

Відбувся студентський форум “Студентське самоврядування в Україні”. Яка його мета?
Це був форум студентського самоврядування західної України. Його провела Європейська молодіжна ліга, за підтримки Спілки молодих соціалістів, яку я очолюю. Мета форуму — розробка законопроекту “Про студентське самоврядування”. Його повинні готувати ті, для кого закон буде найбільш важливим — студенти. До Ужгорода були запрошені представники студентських рад, деканатів, інших органів студентського самоврядування практично з усіх західних областей України. Вони, обмінюючись досвідом, обговорювали, які положення необхідно включити до тексту законопроекту. Після аналогічних обговорень на сході, в центрі та на півдні України, він буде остаточно відредагований і внесений мною та іншими депутатами-соціалістами на розгляд Верховної Ради. Ми будемо добиватися ухвалення саме такого закону, написаного студентами і для студентів. Це найкращий метод зробити законодавство ефективним.
Чому питання студентського самоврядування є таким нагальним і його актуальність проявилася саме в цей період?
Це питання вже давно потребує вирішення. Шкода, що в Україні така ситуація, особливо враховуючи той факт, що ми з минулого року приєдналися до Болонської системи освіти. А одним з принципів цієї системи є рівноправна участь студентів у навчальному процесі з керівництвом вишів саме через студентське самоврядування. Рівноправність і участь студентів як партнерів, а не підпорядкованих комусь осіб.
Питання студентського самоврядування лише зараз виходить на законодавчий рівень, оскільки я сам нещодавно став депутатом — з вересня минулого року. Я займаюся двома найбільш важливими питаннями, які турбують молодь: проблема пільгового молодіжного кредитування на житло, освіту, підприємництво і т.д., а нині і проблема студентського самоврядування.
Законопроект “Про внесення змін до Закону “Про вищу освіту” я вже вніс. Але ми вважаємо логічнішим, щоб закон був більш широкий, присвячений студентському самоврядуванню і розроблений самими студентами за нашої підтримки.
А нагальність його в тому, що від студентського самоврядування, від функцій, які воно повинне виконувати, залежить все життя студентів: навчання, проживання в гуртожитках, навчальні програми, стипендіальне забезпечення, питання відрахування, захист прав, дозвілля, відпочинок і т.п. Досвід розвинутих європейських країн доводить — вирішити ці проблемні питання можна, якщо у цьому беруть активну участь студенти.
У Європі студенти є силою. У нас, нажаль, — ні. Це шкодить навіть особистому розвитку людини, адже, якщо студент навчаючись не брав участі у громадському житті, не цікавився цим, як у нас часто буває, то, відповідно, згодом його цікавитимуть інші соціальні та державні процеси, від чого буде страждати насамперед сам. Якщо ти не переймаєшся вирішенням власних проблем, то окрім них з’являються й інші.
Студенти часто інертні та пасивні. Чому їх повинно зацікавити отримання додаткових прав?
Звичайно, певна частина студентів завжди буде пасивна. Але ж чому вони пасивні зараз? Студентські ради та самоврядування, як правило, нічого не вирішують. Вони не мають повноважень і у більшості випадків не формуються студентами. Тобто керівників самоврядування практично призначає керівництво вишів. Відповідно, пересічний студент не бачить сенсу витрачати час на участь у діяльності цих органів. Він розуміє, що все вирішить адміністрація вузів. Студентам це не цікаво, бо вони не можуть відчути реальний результат діяльності студентського самоврядування.
Але коли ситуація зміниться, студенти зможуть переконатися, що від їх волі, голосу та участі залежить організація того, як вони живуть. Їм стане цікаво, бо тоді вони відчують, що здатні щось змінити, на щось впливати. Тож проблема пасивності зніметься, коли зніметься проблема механізму впливу студентів на студентське самоврядування.
Середній вік народних депутатів не відноситься до категорії молодих. Відтак, які шанси, що нардепи підтримають цей законопроект?
Думаю, незалежно від віку, будь-який розумний народний депутат повинен підтримати цю ініціативу. Адже від того, приймуть цей законопроект чи ні, залежить наскільки наші студенти стоятимуть осторонь того, що відбувається в університеті і участі у вирішенні своїх проблем. Це питання важливе для багатьох студентів. І тиск студентської громади на підтримку законопроекту, а я запевняю, що тиск знизу на Верховну Раду буде, змусить депутатів партій і фракцій, які не дуже переймаються цими проблемами, проголосувати за нього. Врешті-решт, будуть наступні вибори, на яких голоси студентів будуть потрібні всім. Тож, якщо вони не підтримають цей закон, навряд чи отримають підтримку студентів. Навіть з таких меркантильних, прагматичних інтересів партії змушені будуть підтримати закон.
Я, у свою чергу, можу гарантувати, що фракція Соціалістичної партії України підтримає цей законопроект, і зробить все, щоб його ухвалили.
Як сталося, що наймолодший народний депутат України опинився саме у фракції соціалістів?
Думаю, це показник того, що фракція соціалістів найбільше приділяє уваги молоді, майбутньому країни і своєї партії також. Цей факт свідчить про те, що у соціалістів дорога молодим є! У соціалістів молодь перебуває не лише для того, щоб носити прапори і розклеювати листівки, а й для того, щоб впливати на політику і на вирішення молодіжних проблем. Мій приклад, зокрема, про це свідчить.
А як турбуються про молодь соціалісти?
Представники соціалістів частково представлені у виконавчій владі. Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко — соціаліст. Те, що він встиг зробити за короткий термін керування міністерством, свідчить про реальні справи, які вдається робити у цій галузі, зокрема для молоді. Я б виділив два моменти. По-перше, Ніколаєнку і соціалістам, яких він представляє, вдалося за одне літо минулого року збільшити прийом студентів, які навчаються за бюджетний кошт у державних вищих навчальних закладах, на десять відсотків. Було 44 відсотки таких студентів, стало — 54. Це більше десяти тисяч студентів, які тепер не витрачатимуть кошти свої та своїх батьків на оплату навчання. Таким є крок до нашої програмної мети — забезпечення безкоштовної освіти у державних вищих навчальних закладах України. При цьому, приватні виші і надалі могли б існувати для тих, хто має можливість, засоби і бажання там навчатися. Але для більшості громадян повинна бути можливість здобувати освіту за бюджетний кошт, незалежно від того є у людини гроші, чи ні.
По-друге, Україна приєднується до Болонського процесу. Одним з безпосередніх плюсів цього процесу для українських студентів стане визнання українських дипломів в країнах Євросоюзу. Тобто, якщо хтось буде виїжджати на певний час попрацювати або на стажування за кордон, то не доведеться громадянам України доводити, що лікар є лікарем, інженер інженером і т.п. Це дуже позитивний момент для нинішніх студентів і тих, хто вже отримав диплом. Тобто такими кроками наші представники у владі доводять, що вони можуть зробити для молоді чимало вже нині.
Представники СМС включені у прохідну частину списків у всіх регіонах, на всіх рівнях. Це піар-крок соціалістів чи це щось інше?
У значній більшості випадків, хоча, на жаль, не у всіх, дійсно представники молоді, молодих соціалістів входять до числа тих наших кандидатів, які ймовірно стануть депутатами. І це стосується як депутатів до Верховної Ради, так і до обласних, районних, міських, сільських та селищних рад. Зокрема, на Закарпатті, в першу десятку до обласної ради входить голова Закарпатської обласної організації Василь Граб, так само в ужгородську та мукачівську міські ради, є ще багато інших. Це свідчить про те, що тут партійний наш осередок розуміє необхідність омолодження партії, давати дорогу молодим, надати статус і можливість впливати на вирішення проблем представникам саме молодих соціалістів. Це, безумовно, є стимулюючим фактором для наших активістів. Це реально доводить, що партія дбає, а не використовує молодь просто лише в передвиборчих цілях для наклеювання листівок.
Чи є потреба омолодження депутатського складу? Якщо так, то чому?
Безумовно є. У Верховній Радіє є багато дуже важливих для молоді законопроектів, наприклад, про студентське самоврядування, про молодіжне пільгове кредитування житла тощо, які не прийняті у зв’язку з тим, що у Верховній Раді майже нема людей, які можуть відстоювати інтереси молоді. Власне кажучи, нас зараз лише два депутата, яких можна віднести до категорії молодих. Зрозуміло, що коли в парламенті є аграрне лобі, металургійне, хімічної промисловості тощо, але нема молодіжного, то інтереси молоді захищатимуть в останню чергу. Тому нині є нагальна потреба створення потужного молодіжного лобі, яке б змогло змусити парламент ухвалювати відповідні рішення.
Соціалісти на цій виборчій кампанії допомагають виборцям самим вирішувати власні проблеми. Як ви оцінюєте діяльність СМС в регіонах у цьому контексті?
Молоді соціалісти для студентів та інших категорій молоді роблять те, що можна реально відчути. Йдеться про конкретну діяльність, яка приносить користь вузу, чи молоді певного населеного пункту.
У більшості регіонів ця робота йде досить успішно. Певною мірою це залежить від роботи лідерів — там, де у нас сильні лідери, робота поставлена краще. На Закарпатті, я вважаю, сильні лідери СМС.
Нещодавно СПУ стало повноправним членом Соцінтерну. СМС — членом відповідної молодіжної організації. Що дасть це членство молодіжному руху соціалістів?
Найголовніше, що це дасть — обмін досвідом між молодіжними організаціями соціалістів, які добилися успіху у себе в країнах, зокрема в європейських, де багато нещодавніх молодих соціалістів перебували і перебувають при владі. Наприклад, Тоні Блер, прем’єр-міністр Великобританії, Герхардт Шредер, нещодавній канцлер ФРН, починали діяльність саме в Соцінтерні.
Досвід досягнення цими організаціями високих стандартів життя, гарантій для молоді, розвитку освіти, матеріального забезпечення молоді у своїх країнах, може бути використаний нами, українськими молодими соціалістами для впровадження його в Україні. В той самий час, і нам є чим поділитися, адже ми маємо той досвід боротьби, яку не вели наші закордонні товариші.
Членство в Соцінтерні дає можливість взяти участь в організації взаємообміну студентами на навчання, молоддю на тимчасове працевлаштування, волонтерами з різних програм, навчальних семінарів, тренінгів тощо. Ми вже це робимо для наших активістів і плануємо це розширювати.
Окрім того, в дипломатії і міжнародних відносинах багато чого залежить від особистих зв’язків. Для прикладу, всім відомо наскільки вигідними були ухвалені рішення для Росії, в плані співпраці з Німеччиною, завдяки особистому, доброму контакту Путіна зі Шредером. Можна навести ще чимало прикладів вирішення складних міждержавних проблеми завдяки особистим контактам лідерів. Соцінтерн, молодіжний зокрема, — це саме те місце, де зав’язуються ці контакти. Тут — люди, які будуть при владі через декілька років в Україні і європейських країнах. Вони вже знайомляться і налагоджують стосунки, в тому числі товариські. Переконаний, що це знадобиться і принесе користь для всієї України, адже можна буде вирішити чимало нині невирішених проблем.
Чому молоді люди повинні зупинити свій вибір саме на СПУ?
Тому що приклад європейських розвинутих країнах свідчить: соціалізм — ідеологія майбутнього. Там ідеологією молоді є більшою мірою ліва соціалістична. Більше прихильників соціал-демократії у Європі саме серед молоді, яка завжди прагне змінити і побороти соціальну несправедливість.

Іван Янчик

 

03 березня 2006р.