За рік інтернет-шахраї вкрали 252 млн грн в українців. Чи знають на Закарпатті головні методи злочинців?
До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9-го лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти.
Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї “заробили” 252 млн грн.
Експерти назвали головні методи злочинців:
? розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті), ? телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції), ? фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).“Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом 3 . З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки. Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані”, — розповів Віктор Нобіуз, керівник
відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб. Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:
? псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику; ? одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру; ? надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт); ? ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані; ? отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.“Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік “Роком безпеки” та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки”, — додав Віктор Нобіуз.
Згідно з міжнародними прогнозами, частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:
? ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару; ? бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань; ? обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику; ? звертати увагу на адресу сайту; ? не розголошувати платіжні та персональні дані; ? повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Бограч-index» – листопад 2024: за місяць продукти подорожчали на 15%
- Понад 4 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС, кількість зростає
- ТОП-5 нових та вживаних електромобілів, які купують в Україні та на Закарпатті
- Українці в жовтні оформили кредити на 176 млн грн на встановлення сонячних електростанцій
- Василь Іванчо: "За період війни в Закарпаття інвестовано українським бізнесом близько 500 млн. доларів"
- На Закарпатті збудовано 80 об'єктів відновлюваної енергетики
- Скільки коштує "круть": в Україні відновили замовлення індивідуальних номерів:
- Вісім закарпатських підприємств увійшли до престижного Всеукраїнського рейтингу «Сумлінний платник податків – 2023»
- Попри війну: туристичний збір поповнив бюджет Закрапаття нна 18 млн грн
- Держбюджет на 2025 рік: скорочення соціальних видатків і зростання оборонних витрат
- Закарпатська митниця заявила, скільки саме митних платежів скерувала в дохід держави
- “Тисяча Зеленського”: чому Уряд вирішив підтримати українців грошима, і хто може претендувати на виплати?
- Посилення української ідентичності: грантовий конкурс проєктів від програми USAID «Мріємо та діємо»
- Можливості для ужгородських підприємців: EIT презентує грантові та інші програми
- Стало відомо, який середній розмір пенсії на Закарпатті
- SHEMAX: інсайти експортера
- На Закарпатті за 9 місяців сплатили понад 15 млн гривень туристичного збору
- Можливості для молоді із малих громад: відкрито реєстрацію на програму бізнес-підтримки LIFT
- Надходження до місцевих бюджетів Закарпаття за 3 квартали 2024року зменшились на 12,8%
- 16 виробників та 4 торгівельні мережі Закарпаття долучилися до участі у програмі Національний кешбек
До цієї новини немає коментарів