Закарпатська ДПС: Що слід знати про правила встановлення та використання ПРРО
У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України (далі – Кодекс),згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.
Податківці нагадують, що суб’єкти господарювання можуть користуватися двома безкоштовними програмними рішеннями (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
На офіційному вебпорталі ДПС також створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.
Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.
ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
ДПС у Закарпатській області
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Бограч-index» – листопад 2024: за місяць продукти подорожчали на 15%
- Понад 4 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС, кількість зростає
- ТОП-5 нових та вживаних електромобілів, які купують в Україні та на Закарпатті
- Українці в жовтні оформили кредити на 176 млн грн на встановлення сонячних електростанцій
- Василь Іванчо: "За період війни в Закарпаття інвестовано українським бізнесом близько 500 млн. доларів"
- На Закарпатті збудовано 80 об'єктів відновлюваної енергетики
- Скільки коштує "круть": в Україні відновили замовлення індивідуальних номерів:
- Вісім закарпатських підприємств увійшли до престижного Всеукраїнського рейтингу «Сумлінний платник податків – 2023»
- Попри війну: туристичний збір поповнив бюджет Закрапаття нна 18 млн грн
- Держбюджет на 2025 рік: скорочення соціальних видатків і зростання оборонних витрат
- Закарпатська митниця заявила, скільки саме митних платежів скерувала в дохід держави
- “Тисяча Зеленського”: чому Уряд вирішив підтримати українців грошима, і хто може претендувати на виплати?
- Посилення української ідентичності: грантовий конкурс проєктів від програми USAID «Мріємо та діємо»
- Можливості для ужгородських підприємців: EIT презентує грантові та інші програми
- Стало відомо, який середній розмір пенсії на Закарпатті
- SHEMAX: інсайти експортера
- На Закарпатті за 9 місяців сплатили понад 15 млн гривень туристичного збору
- Можливості для молоді із малих громад: відкрито реєстрацію на програму бізнес-підтримки LIFT
- Надходження до місцевих бюджетів Закарпаття за 3 квартали 2024року зменшились на 12,8%
- 16 виробників та 4 торгівельні мережі Закарпаття долучилися до участі у програмі Національний кешбек
До цієї новини немає коментарів