Закарпатський депутат вимагає відставки міністра оборони України

Шановний Анатолію Кириловичу!
Останнім часом ветерани війни та Збройних Сил України, військовослужбовці та члени їхніх сімей, широкі кола громадськості висловлюють стурбованість заявами та діями в.о. Міністра оборони України, які завдають великої шкоди інтересам країни, загрожують її безпеці, суперечать статусу як позаблокової нейтральної держави. Зокрема з цього приводу до мене звернулися керівники Закарпатської організації Всеукраїнського союзу радянських офіцерів, Мукачівських міських рад ветеранів війни, військової служби, праці, інтернаціоналістів та афганців, об’єднання радянських офіцерів та інші. Вони обурені тим, що в.о. Міністра оборони, не маючи на те повноважень, регулярно виступає з власними оцінками зовнішньої політики України, веде активну пропаганду на державні кошти міфічних принад її вступу до НАТО, обманює наших громадян в тому, що для цього нема потреби враховувати волю народу шляхом референдуму, а достатньо прийняти рішення виконавчої влади. Така самодіяльність керівника військового відомства, як всім відомо, суперечить Конституції та Декларації про державний суверенітет України.
Водночас патріотично налаштована громадськість обурена тим, що нині виконуючий обов’язки Міністра оборони не дбає про обороноздатність країни, збереження і вдосконалення озброєння, забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей. Повсюдно люди запитують, чому після виведення нашого контингенту з Іраку там залишилося понад 120 одиниць бойової техніки, чому за більш ніж 4 тисячі польотів американської авіації у повітряному просторі України США не заплатили нам ні цента, чому в ході
скорочення Збройних сил міністерством оборони без відшкодування передаються в комунальну власність будинки офіцерів, клуби, госпіталі, склади та цілі військові містечка.
Військові і цивільні глибоко занепокоєні тим, що не впроваджується на озброєння сучасна бойова техніка, занепадають і знищуються підприємства АГОС, втрачається навчально-матеріальна база військових учбових закладів, руйнується потенціал військових науково-педагогічних кадрів. Без достатньої підготовки та всебічних прогнозів нав’язується перехід на контрактну службу, що фактично загрожує перекладанням функцій захисту Вітчизни на дітей із малозабезпечених родин і відсторонення від цього обов’язку багатих.
Зубожілий стан сучасної української армії уже призвів до спаду дисципліни та відповідальності у військових частинах, зокрема серед офіцерського корпусу. Це підтверджують не лише відомі трагічні події в Броварах, Скнилові, Богданівці, над Чорним морем, але й дикий випадок на полігоні "Десна" восени минулого року. Через злиденне становище військовослужбовців падає престиж захисту Вітчизни в очах молоді. Чимало офіцерів після двадцяти років служби не забезпечені житлом. І навіть не взяті на чергу щодо одержання житла. Вони найчастіше потрапляють під скорочення. Замість практичного розв’язання квартирних проблем в.о. Міністра оборони продукує нереальні прожекти та пустопорожні обіцянки.
Повсюдно згортається система військово-патріотичного виховання молоді. Майже знищено Музеї у військових частинах, школах та інших навчальних закладах. До військово-патріотичної роботи перестали залучатися учасники Великої Вітчизняної війни, ветерани військової служби. Згорнуто шефство трудових колективів над військовими підрозділами. Особливо непокоять замовчування правди та фальсифікація бойових традицій нашого народу, спроби героїзації колабораціонізму, зрадництва та військових злочинів проти України. До безглуздя спотворюється зміст патріотичних традицій, підготовки І вшанування історичних дат і ювілеїв. В останній період в ряді областей перестали відзначати річниці визволення від німецько-фашистських загарбників, перекручується та замовчується подвиги партизанського руху й підпілля в роки Великої Вітчизняної війни. Міністерство оборони і особисто п. Гриценко А.С. в цих питаннях не займає державницької патріотичної позиції.
Враховуючи суспільну небезпеку для нашої держави таких дій керівництва військового відомства та беручи до уваги обґрунтовані й широкі вимоги громадськості, на підставі ст. 15 Закону "Про статус народного депутата України" пропоную Раді Національної безпеки і оборони ініціювати перед Президентом України питання про недовіру та усунення від обов’язків Міністра оборони п. Гриценка А.С.

З повагою
Народний депутат України
І.І. МИГОВИЧ

 

11 лютого 2006р.