Володимир Панов: Бізнесу потрібні кардинально нове середовище і атмосфера для розвитку

Голова Федерації роботодавців Закарпаття, бізнесмен, громадський діяч Володимир Панов, який не так давно випустив у світ свою книгу «Думай, як гендиректор», поділився своїм баченням розвитку бізнесу на Закарпатті у сьогоднішніх непростих умовах.

          ? Володимир Олексійович, на сьогодні, об’єднання роботодавців, яке ви очолюєте ? це єдиний активний та легітимний громадянський інститут у регіоні, якому надано право захищати  та представляти інтереси роботодавців. Минулого року організація провела ребрендинг. З чим це було пов’язано, і чи вплинуло це на місію та ключові напрямки роботи Федерації роботодавців Закарпаття?

- Насправді, Федерація активно працює вже більше 5 років, за цей час ми розширилися не тільки в масштабі, а й обсязі напрямків, якими займаємося. Ребрендинг - це рішення спростити дуже складну назву, що жодним чином не вплинуло на місію організації: створювати сприятливе середовище для бізнесу, для того щоб суспільство і кожна окрема людина мали можливість жити краще. Насправді це визначення місії найбільш змістовно відображає сенс існування організації.

          - Наскільки потужним є голос бізнесу у регіоні? І чи є він почутий сьогодні владою.

- Відповім так: він досить потужний, щоб бути почутим, але недостатньо почутий, щоб стати потужним. На жаль, це не залежить від бізнесу, не залежить від регіональної влади, це залежить від тієї системи, яка побудована в нашій державі. Навіть через 29 років суверенітету України наші державні управлінські моделі закостенілі і неспрямовані на ефективний діалог бізнесу і влади. Сьогодні державна модель зводиться до того, що бюрократ може керувати всім. Цю ситуацію треба докорінно змінювати, але потрібно розуміти, що цього неможливо досягти за один день. Це процес, який триватиме ще деякий час в нашій країні, але сподіваюся, що, врешті-решт, ми зможемо створити таку систему координат, яка запрацює на благо майбутнього наших громадян і нашої країни.

- Головне розуміти: не бізнес для влади, а влада для бізнесу. Чому? Тому, що бізнес створює значний матеріальний, економічний, соціальний внесок урозвиток нашої країни і добробут населення.

          - Сьогодні часто можна почути про роль соціального партнерства у розвитку держави. Наскільки: ефективно, на вашу думку, працює ця система в Україні? В чому її  ключові завдання?

- На жаль, в нашій країні система соціального партнерства поки не запрацювала. Ми намагаємося оперувати формулюваннями і визначеннями, які прийняті в усьому світі. Ми вже про них говоримо, говоримо вголос, але в цьому поки немає ніякого змісту.

Від розуміння хто для кого: бізнес для влади чи влада для бізнесу, залежить і саме розуміння партнерства. Адже якщо бізнес і влада партнери, то повинні укласти договір про те, що бізнес виконує ті функції, які призводять до наповнення бюджету держави, а влада створює ті умови, в яких бізнес може максимізувати соціальну і економічну віддачу, шляхом сприяння, створення кращих умов для розвитку, мінімального державного регулювання, на підставі прозорих, чітких і стабільних правил. Формула проста: бізнес наповнює бюджет, держава створює умови для ефективності бізнесу і грамотно розподіляє бюджет на благо своїх громадян та інноваційного майбутнього країни.

          - Як роботодавці оцінюють сегодні бізнес-середовище у країні? Які регуляторні бар'єри заважають розвитку бізнесу?

- У нас на кожному кроці бар'єри і капкани, на кожному кроці труднощі, бізнес на кожному кроці намагаються зловити на помилках, щоб оштрафувати. Таким чином, маємо середовище гальмування, а не розвитку. При чому, на мою думку, що останнім часом, це робиться несвідомо, це відбувається завдяки колись створеній системі, яка дуже складно змінюється. Тому кожен раз, коли Верховна Рада приймає нові закони, ніхто не знає з якими труднощами зіткнеться бізнес. Цього не знає і бюрократ. Ці правила гри до кінця незрозумілі нікому. В результаті, те, що можна вирішити за день, вирішується рік. А це темпи розвитку країни.

Бізнесу потрібні кардинально нові середовище і атмосфера. Необхідна довіра. Від того якою буде це середовище, дуже сильно залежить якою буде наша країна.

          - Якщо говорити про локальний рівень, які проблеми найбільше турбують закарпатський бізнес наразі?

- Так проблеми є, і наша організація визначає топ тих проблем, які сьогодні заважають розвитку бізнесу. Тобто конкретний реальний бізнес, конкретний директор кожне півріччя визначає проблематику свого підприємства. Так, за результатами останньої зустрічі, ми визначили пріоритетність тих локальних проблем, вирішення яких необхідне для спрощення бізнес-середовища. Зокрема, це проблеми перетину кордонів вантажним транспортом, відсутність авіасполучення з регіоном, перевага при закупівлі за державні кошти товарів за критерієм «ціна товару», регуляторні бар'єри, пов'язані з регулюванням земельних відносин, складністю адміністрування податків, постійними змінами нормативної бази в сфері будівництва та інших галузях, відсутність державного стимулювання розвитку бізнесу, а саме секторальної підтримки, інвестиційних стимулів, доступність кредитування і інші.

По суті, такий перелік проблем полегшує завдання влади. Оскільки прогресивна, ефективна влада, маючи цей short-list проблем, може вирішити його буквально за кілька місяців, розуміючи «болючі точки». Але у нас є проблеми, які переходять з «рейтингу» в «рейтинг» більше трьох років, і вони не вирішуються. Це як раз проблеми центрального рівня, і це говорить про неефективність управлінської моделі нашої держави.

          -  Не можемо не торкнутись теми COVID-2019. Як підприємства реагують  на виклики сьогодення? І як ви гадаєте це вплине на побудову бізнес-процесів у майбутньому?

- Я скажу, як я особисто  оцінюю ситуацію з COVID-2019. Так сталося в природі, або так хотів Бог, це виклик, який показав усім, що життя завтра буде іншим. Настільки стабільно все розвивалося, скажімо в Євросоюзі, в США, протягом тривалого періоду, що навіть в голову не приходило: може виникнути якийсь фактор, який в корені поламає всі стійкі норми, і світу доведеться змінюватись. Це виклик, це період, який вимагає усвідомлення, це нові моделі управління, це нові моделі взаємвідносини і комунікації, це нові моделі соціальної політики. Які вони? На це питання неготовий відповісти ніхто, тому, що ми в процесі, ми не перемогли коронавірус, ми боремося. Ми повинні зрозуміти, можливо людство вступило в період якихось абсолютно нових факторів, які поламають уставлені норми життєдіяльності в державах, об'єднаннях, громадах. І нам потрібно бути креативними і бути готовими встояти в будь-який час.

Боротьба з COVID-2019 носить сьогодні глобальний характер, а не локальний. Це виклик для всього людства, і в цьому контексті ми могли б не відставати, а думати і моделювати по-новому, оскільки в розвинених країнах система більш чітко і стійко працювала, у нас система працювала гірше. Тому нам легше вийти на новий рівень і вибудувати нову систему. Над цим сьогодні потрібно працювати і вченим, і практикам, і бізнесу, і владі. Напрацьовувати ті моделі, які будуть ефективні в умовах нових викликів, що буде перед нами ставити всесвіт.

          - Ви назвали ряд проблем, які турбують наразі бізнес. Якими сьогодні інструментами володіє Федерація роботодавців Закарпаття аби ці проблеми врешті вирішувались?

- Зразу скажу, що вирішувати глобальні проблеми ми сьогодні не можемо ні на регіональному рівні, ні на рівні державному, тому що вирішувати такі завдання, це в корені міняти систему управління країною.

На локальному рівні, а це назвемо «латанням дірок», яких, безумовно, безліч, у нас є хороші інструменти і напрацьована модель взаємозв'язку з регіональною владою. Особливо в останній час з призначенням нового голови Закарпатської ОДА і команди держуправлінців. У нас хороша система комунікації відпрацьована з Федерацією роботодавців України щодо вирішення точкових галузевих питань, через центральні органи влади, безпосередньо через представництво в Кабінеті Міністрів України. Ми працюємо з ВРУ і комітетами щодо прийняття законопроектів, які можуть сьогодні покращувати середовище для бізнесу.

Якщо говорити про конкурентні переваги, то звичайно, ми краще за всіх інших організацій вміємо «латати дірки», і наші заяви почуті більше, ніж будь-якиої іншої організації. Вважати це досягненням, я не можу, оскільки я максималіст за характером. Цього недостатньо, оскільки внести корінний перелом за кілька років ще не змогли.

          - Вже розпочалась активна передвиборча агітація напередодні місцевих виборів. Чи плануєте ви особисто йти в політику аби мати важелі впливу на втілення позитивних змін у бізнес-середовищі?

- Сьогодні я незалежна і самодостатня людина, яка має великий привілей - не рватися до влади. Бачу свою місію в тому, аби через створення громадянських інститутів, впливати і змінювати ситуацію і середовище, які склалася, на кращий бік. Йти у владу не хочу, по тій простій причині, що відчуваю: можу зробити більше для суспільства в тій позиції, яку займаю сьогодні. За характером, я перфекціоніст, і якщо робитиму щось на повну потужність з повною віддачею, а це не принесе максимум результатів, я себе з'їм. Хочу працювати і працюю на результат максимально. А нинішня система влади, яка є в Україні, не дозволяє домогтися корінних переломів і поліпшень розвитку міста, регіону та країни в цілому.

Тому не приймаю «запрошень торгувати обличчям» в тій чи іншій партії. Займаюся тими проектами, які можуть принести користь вже сьогодні для людей, громад, бізнесу.

          - Останнім часом в ЗМІ з'являється інформація про зустрічі клубу «Z 20» - Закарпатська двадцятка. Наскільки ефективною є ця платформа комунікації та співпраці?

- Скажу, що я можу записати в плюс те, що ми змогли на Закарпатті об'єднати бізнес. «Z 20» - Закарпатська двадцятка - це 20 впливових керівників найбільш прогресивних компаній - великих платників податків регіону. Ми спілкуємося, ми дружні, ми об'єднуємося для вирішення проблемних завдань. Це хороша синергія і обмін досвідом, який отримуємо щодня, займаючись різними проектами. Кожен член клубу - це самодостатня, грамотна, сильна особистість, яка чогось досягла в житті. І коли такі люди об'єднуються заради ідеї змінювати середище на краще,  це має ефект.

Сьогодні про клуб знають у всій Україні, і це дає імпульс до формування таких об'єднуй в державі. Вірю, що така інтелектуальна комунікаційна платформа в недалекому майбутньому стане основою напрацювань і реалізації нових бізнес-ідей, проектів і створення вітчизняних технологій.

          -   Якщо сьогодні помріяти про середовище для розвитку бізнесу, яким ви його бачите?

Не буду оригінальним, якщо скажу, що потенціал України - бути високорозвиненою, інноваційною, технологічною країною є. Сьогодні вкрай важлива підтримка національного виробника, дати можливість підприємствам працювати на повну потужність, дати можливість реалізувати експортний потенціал підприємств, і бути конкурентними за ціною і якістю продукції з імпортом, який завозиться в нашу країну.

Звичайно, ідеальне середовище для бізнесу - це чіткі і зрозумілі правила гри, це інвестиційні стимули та преференційні режими для виробництв, галузей, це можливість завозити технології без податків і вивозити продукцію за кордон, тобто мати можливість бути конкурентоспроможними на світовому ринку. До ідеального середовища я відношу: прозору судову систему, захист прав інвесторів на державному рівні, спрощений доступ до землі та інженерної інфраструктури тощо. Це все те, що дозволяє бізнесу виконувати свої основні функції – виробляти та продавати товари/послуги, створювати робочі місця, сплачувати податки.

Сподіваюся, що об'єднання роботодавців та синергія бізнесу стимулюють формування кращого стійкого і стимулюючого бізнес-середовища, і наші ініціативи щодо створення такого середовища будуть втілені вже у недалекому майбутньому.