Василь Ґабор розповів в Ужгороді про творчі пошуки і подякував за те, що його таки назвали закарпатцем

Василь Ґабор розповів в Ужгороді про творчі пошуки і подякував за те, що його таки назвали закарпатцем
Уродженець Шандрова (сучасна Олександрівка), що на Хустщині, відомий пресознавець, літературознавець, письменник Василь Ґабор приїхав до Ужгорода 16 січня на творчу зустріч, а також виступив в Ужгородському пресклубі. Передував цим заходам вихід бібліографічного покажчика, який підготувала до 60-річчя пана Василя Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Ф. Потушняка.

 

На початку засідання у пресклубі Василь Ґабор зізнався: завжди дивувався, чому його представляють не як закарпатського письменника, а як українського. Адже майже все життя пише про закарпатську пресу й народився на Закарпатті. Тож із приємністю відзначив, що в покажчику його таки назвали закарпатським письменником, а під час творчої зустрічі сказав привселюдне «дякую!» за це визнання.

Ініціаторкою створення бібліографічного покажчика стала працівниця обласної бібліотеки, позаштатна кореспондентка «Медіацентру» Іванка Когутич. Працювала над виданням спільно з бібліографом Марією Бадидою. Передмову до видання – «Коли праця стає стилем життя: духовні координати Василя Ґабора» – написала кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури УжНУ Оксана Кузьма. А письменниця Ніна Бічуя підготувала есе «Новела про книгоношу». Василь Ґабор вдячний їм за увагу до своєї творчості. До слова, у покажчику приділено увагу всім граням його особистості: як письменнику, укладачу, упоряднику, редактору, автору проєктів, зібрано наукові публікації, публіцистичні праці, нариси, переклади тощо.

Під час зустрічі в пресклубі Василь Ґабор показав власні праці і коротко розповів про них. Зокрема, представив видання: «Українські часописи Ужгорода (1867–1944)», збірник наукових розвідок, статей і доповідей «Від “весни народів” до Карпатської України: Особливості національного відродження та розвитку преси і літератури Закарпаття другої половини ХIХ – першої половини ХХ ст.», історико-краєзнавчі нариси «Моє Шандрово», а також антології, в яких представлені його твори, книгу новел, перекладену англійською та ін.

Як автор задуму та упорядник концептуальних антологій серії «Приватна колекція» літературної аґенції «Піраміда», відзначив, що ставить собі за мету повертати із забуття імена відомих українців. Особливо цікаво для нього було досліджувати життя і творчість Дарії Віконської, Степана Левинського, Софії Яблонської, книги про яких побачили світ у цій серії.

Упродовж багатьох років Василь Ґабор працює старшим науковим співробітником відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника. Під час зустрічі у пресклубі зізнався: «Якби не працював у бібліотеці, не зробив би багато з того, що вдалося зробити. Із самого початку мені дозволяли займатися винятково закарпатською пресою. Мені цікавий пресовий дискурс».

Серед важливих журналістикознавчих знахідок виокремив дослідження постаті Августина Волошина за публікаціями у виданнях. Зокрема, як його почали називати батьком у пресі, що пояснювалося популярним на той час культивуванням вождизму. На основі досліджень В. Ґабор прийшов до висновку, що все життя Августина Волошина було зразком безкорисливості, що він навіть підтримував своїх опонентів, а також був надзвичайно людяним, толерантним. Вказує на це і факт мученицької смерті у Лефортові. Досліднику навіть вдалося знайти у пресі згадки про виступ, у якому А. Волошин говорив, що українцям треба поводиря нації – Мойсея, а згодом і його почали називати Мойсеєм. Василь Ґабор також додав, що історію Хуста можна вивчати за пресою: як змінювалося місто упродовж років, настільки докладно його описували журналісти.

На зустріч із Василем Ґабором у пресклуб прийшли його закарпатські друзі: письменник Василь Кузан, доктор наук із соціальних комунікацій, завідувач кафедри журналістики Юрій Бідзіля, доцент цієї ж кафедри, головний редактор університетської газети «Погляд» Володимир Тарасюк, доктор історичних наук, професор, письменник, журналіст Сергій Федака.

Юрій Бідзіля, зокрема, зазначив, що Василь Ґабор – дуже добрий науковець, має фундаментальні дослідження. Вони виконані в Науково-дослідному інституті пресознавства, де дуже скурпульозно працюють із періодикою.

Щодо творчих планів письменника, літературознавця, пресознавця, нині він працює над темою про Ужгород як духовний центр. Прагне занурити читача в атмосферу міста минулого століття. Готує нові видання і в серії «Приватна колекція» літературної аґенції «Піраміда». Зауважує: «Приводів – море, можна багато чого зробити, але треба це любити, причому фанатично».

Наталія Толочко,

фото авторки та з сайту ЗОУНБ імені Ф. Потушняка

Медіацентр УжНУ

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

21 січня 2020р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів