Міжгірський стронґмен Тарас Тимар готується до Чемпіонату світу

- Тарасе, з раннього дитинства Ви вподобали заняття спортом, яким не припиняєте займатись і досі. З чого все почалось? Хто привив любов до важкої атлетики?

- З дитинства я займався вдома, а особливо вподобав спорт під час навчання в Івано-Франківську. Звісно, на початку спорт давався важко, та у мене була ціль, до якої я невпинно йшов. Загалом я провів 10 років у збірній України, і дуже цим пишаюсь.

- Наразі жителям міст обласного підпорядкування, не говорячи уже про обласний центр, значно легше втілити свої наміри в реальність. А от вам, як уродженцю Вучкового, що на Міжгірщині, та іншим спортсменам гірських районів значно складніше будувати свою кар’єру. Розкажіть нам власну формулу успіху. Які досягнення у спортивному аспекті вважаєте найбільш вагомими?

- Це безперечно безмежне терпіння та наполегливість. Ніщо не приходить відразу. Великий успіх вимагає і значних зусиль. Я був до цього готовим. Щодо досягнень я повторю – безперечно, це роки у національній збірній.

- Ви стронґмен та майстер спорту України з важкої атлетики, і хоч це не найзатратніший вид спорту, усе ж самотужки готуватись до змагань, виїжджати на них, у матеріальному аспекті доволі накладно. Хто Вас підтримував?

- Звісно батьки й тодішній селищний голова Міжгір’я Василь Щур. Невдовзі відбудеться чемпіонат світу  зі  стронґмену у категорії до 110 кг. Василь Михайлович зробив вагомий вклад у мою підготовки. Я й не пригадую, аби він колись і комусь відмовляв, особливо спортсменам.

- Наразі, якщо не помиляюсь, Ви і далі продовжуєте займатись спортом. Зокрема, передаєте досвід іншим. Важка атлетика на все життя?

- Так, я працюю тренером і отримую від цього велике задоволення. Безперечно, спорт та здоровий спосіб життя для мене невід’ємні складові. Тому одним з пріоритетів для мене є популяризація важкої атлетики та й спорту загалом.

- Яку мрію, пов’язану саме з спортом, Ви ще не здійснили?

- Зараз я дуже сконцентрований на підготовці до чемпіонату світу. Тож моя мрія ввійти в трійку призерів, а там вже і зайняти перше місце.

- Яким бачите розвиток важкої атлетики сьогодні у Міжгірському районі та й Закарпатській області загалом? І що на Вашу думку потрібно зробити аби закарпатці були першими з-поміж українців, а відтак українці першими у світі?

- А щодо розвитку спорту в Україні, одним із найбільш проблемних питань вважаю недофінансування. Свого часу, мене забезпечували коштами лишень на проїзд та харчування.

- Спорт і політика невід’ємні. У  фейсбуці я побачила рамку на Вашому фотопрофілі , що закликає підтримати  «свого».  Розкажіть про свої політичні вподобання.

- Спорт з політикою взаємопов’язаний чи не найбільше,адже ця сфера вимагає найбільшої уваги і підтримки серед політиків, якщо ми хочемо виховати здорову націю, відому своїми здобутками у світі. Я вважаю, ми маємо величезний потенціал. Дуже вдячний Василю Щуру, адже саме він свого часу допоміг мені і продовжує допомагати дотепер. Він, як ніхто інший з кандидатів у 70-му виборчому окрузі, вартує стати народним депутатом. І лише він дбатиме про наші з Вами проблеми, а не захищатиме свої інтереси.

Олександра Корпош,

журналіст