«Ужгород» - «Минай»: перемогла бригада арбітрів…

Згадуване контрольне протистояння між лідером Другої ліги та поки учасником аматорського чемпіонату на слуху громадськості залишилось і після фінального свистка Вадима Запрутняка. Якраз дії, у першу чергу асистентів рефері Першої ліги Чемпіонату держави, спонукали мене до написання цього матеріалу. Мова про Ігоря Гарлача (у колишньому асистент арбітра Першої ліги) та Юрія Шімона – загадку футбольної феміди, яка частенько вносить корективи у спокійний перебіг футбольних подій. І це при тому, що я пообіцяв собі зробити перерву в аналізі дій арбітрів. Перерва, як власне і все у нашому житті, має властивість закінчуватись. Ви запитаєте: хто я такий, аби критикувати рефері? Відповім - один з небагатьох, хто знає правила гри і склав тестування, отримавши статус інспектора свого часу, який готовий підтвердити у будь-яку хвилину. Але мова не про мене.

Нагадаю, контрольний поєдинок: «Ужгород» - «Минай» відбувся 7-го березня і закінчився 0:3. А тепер про все по черзі. Не подумайте, я нічого не маю проти Друголігової команди, навпаки – підопічні Ігоря Харьковщенка і загалом клуб Валерія Пересоляка є чи не єдиною надією закарпатського футболу на повернення колишньої слави Срібної Землі через призму гри мільйонів. Керівництву згадуваного ФК при житті пам’ятник можна поставити за пророблену роботу. Чого тільки вартує інфраструктура єдиного представника професіональної ліги. Та й класом команда, безперечно, вища, як «Ужгород» і може слугувати прикладом для наслідування.

Учора я вирішив не загострювати ситуацію і детально вивчити взяття воріт із двох відеокамер. Погодився розставити усі крапки над «і» і голова комітету арбітрів Михайло Митровський, екс-арбітр Першої ліги, за плечима якого понад сто поєдинків у другому за рангом дивізіоні держави. Отож перший гол. Орієнтовно, п’ята хвилина, бо ніхто з бригади арбітрів навіть не намагався заповнити рапорт. Забиває його Василь Пиняшко, забиває на думку рефері Вадима Запрутняка. Василь красиво увірвався у штрафну обіграв голкіпера, перекинувши м’яч через нього. Та в останній момент шкіряного виносить з лінії Вадим Селещук. Пан Запрутняк показує на центр поля, керуючись сигналізуванням асистента Юрія Шімона. Хоча, переглянувши момент з двох камер, голова комітету арбітрів і я досі не можемо стверджувати  на 100% було взяття воріт чи ні. Скоріше ні, аніж так. Більше того, своїм тілом Вадим Селещук повністю перекрив огляд асистенту Юрію Шімону, навіть якщо останній знаходився навпроти лінії воріт. Чому пан Юрій прийняв рішення зробити ривок до центру поля – відомо одному Господу-Богу.

Другий гол відбувся на 31-ій хвилині. Тоді Вадим Запрутняк призначає пенальті. Ситуація була наступною: Анатолій Нурієв, який насправді вкрай рідко падає без фолу, на думку рефері був збитий з ніг В’ячеславом Пінковським. Збитий – гучно сказано, але Михайло Митровський вважає, що 70% на 30% 11-метровий був призначений правильно. Чого власне не скажеш про третій гол.

На 86-ій хвилині красивим і потужним ударом відзначається Роберт Гегедош. Страж ужгородів парирує м’яч у поперечину, круглий відбивається від землі і запалює свічку в межах поля. Цього разу до зарахування взяття воріт Вадима Запрутняка спонукає Ігор Гарлач. Знову, ні Михайло Митровський, ні я перетину м’ячем лінії воріт не побачили. Натомість фіксується рахунок 0:3.

Чому бригада арбітрів у контрольному поєдинку припустилась, щонайменше двох грубих помилок, які вплинули на результат матчу – невідомо. Але в першу чергу це свідчить про кадровий голод у реферській кузні, як зрештою і в кожній професії. Сподівання залишаються виключно на школи молодого арбітра, які поки-що функціонують виключно в Мукачівському районі та Ужгороді.

Не хочу бути голослівним. Усі три взяття воріт з обох відеокамер на розгляд залишаю Вам.

Віталій БІРОВЧАК,

автор і ведучий програми «Про футбол»