Закарпаття: по заслузі...

Гарна дата 60 років. Саме цю дату святкував Ужгородський університет. Ще не так давно державний, а нині національний. Совок у нас сидить міцно, тому, як це і годиться, до річниці зібрали викладачів та чиновників у холодному залі драмтеатру, щоб трохи потеревенити про університет і науку.
Говорили штампами. Ну що розумного можна було почути від кума Балоги, а за сумісництвом губернатора Закарпаття Гаваші? Все, як з папірця радянських часів. А ще від облвлади вирішили подарувати вузівцям кілька грамот, щоб уже точно все було "по-советськи". ? зробив це хлопчина в окулярах, який уже чомусь вважа?, що його туалет на "Зеленому" базарі зробив із нього суперпопулярного політика з достатнім авторитетом для того, щоб йти в мери.
Люди в залі потроху нудьгували, допоки на сцену не вийшов народний депутат, лідер обласної організації Народної партії Литвина Сергій Ратушняк. Ось його виступ:

"Шановні учасники урочистого зібрання!
60 років тому було створено Ужгородський університет. Тяжкі пово?нні часи злиднів, руїн, голоду і холоду. Але непереможна і всеперемагаюча мудрість наших пращурів сягала поглядами в майбутн?. Бажаючи нам, нащадкам, тільки добра, наші батьки і діди свідомо йшли на відмову від елементарного для себе, і вони вкладали кошти в нашу освіченість, в науку. Слава їм і земний уклін!
60 ? чудовий плиноділ сторіччя. Адже, водночас, у цю мить в залі сидять перші випускники, а на студентських лавах ті, хто буде святкувати 100-річний ювілей УжНУ. 60 ? вік мудрості для людини. Мудрість ? матері?ю, що за законом сполучених посудин витіка? з шалапутної юності й молодості, наповненої вседозволеністю і потенці?ю. Остання ж мить людини ? це вершина мудрості й повна фізична неміч. Чи можна це екстраполювати на вуз? Звісно, ні. Бо ж вуз ? це перманентно живий і потужний сплав мудрості й молодості. Це процес, який не ма? кінця у своїй еволюції, який буде жити, допоки існу? людство на Землі.
В який історичний момент зустріча? ваш колектив свій ювілей... Нова незалежна держава Україна. Третій президент, якого обрав народ і який викликав великі сподівання, хоча жодне з них не виконане і навряд чи буде виконане. Але етап, що щойно відбувся, важливий і необхідний. Посткомуністичний авторитаризм зазнав поразки і на зміну йому прийшов квазідемократичний процес самоуправства. Диктаторсько-тюремна система держадміністрацій так і не замінена на демократичні інституції. Куми і свояки зайняли місця професіоналів і фахівців, а саме від них і залежить система розподілу інтегрованого національного ресурсу на благо всього суспільства і в тому числі науки та освіти. Найбільші очікування від передвиборних тез "Бандитам ? тюрми" і "Награбоване буде повернуто людям" замінилися на фарс і цинізм. Одні бандити замінені іншими, а ватажки узурпації понад 80 % економічних благ держави названі нинішньою владою "представниками великого бізнесу" і "друзями", в яких та ж таки влада просить допомогу. Тобто, в "труну надій" щодо розподілу цих вкрадених олігархами-бандитами благ на користь усього суспільства забито останнього цвяха.
Яким же чином далі розвиватися державі, яка де-факто ? заручницею і обслугою великого капіталу? Це два паралельні шляхи. Законодавче зобов?язання ? змусити працювати цей капітал на суспільство і шлях наукомісткого розвитку економічної сфери.
Таким чином, на науку покладена стратегічна відповідальність за розвиток України як високотехнологічної держави. В іншому разі ? це сировинний маргінес і пожитт?ва належність до третього світу.
У зв?язку з цим хочу застерегти ваш великий колектив від спокус політизації і тим паче партизації. Це вкрай загрозливо з огляду на широку палітру уподобань у багатотисячному колективі й принизливо для флагмана регіональної науки та освіти бути чиїмось підрозділом у регіональному партійному розподілі.
Ужгородський університет був і повинен залишатися над процесом. Ужгородський університет був і ? самодостатньою і яскравою складовою велетенської мозаїки, ім?я якій Україна!
Слава УжНУ! Слава вам! З ювіле?м вас!"
Зал щедро нагородив Ратушняка оплесками. ? тут він додав: "Грамот не буде. Але ? вітальна телеграма від голови Верховної Ради академіка НАН України Володимира Михайловича Литвина і його згода передати від Закарпатської обласної організації Народної партії, яку я очолюю, 100 000 грн. університету для преміювання кращих працівників".
Після цього від міської ради університет ще вітали мер Ужгорода і секретар. Звичайно, вітали грамотами і чомусь видали репліку, що міський бюджет не такий багатий, як у Народної партії. ?дине, що хочеться спитати у цих осіб: "А де ж мільйонні хабарі, отримані з земельних ділянок міста і майна. Звісно, в бюджеті їх нема?, але бодай відсоточок з них можна було б передати університету".
Нарешті ще одна подія святкувань. Кум Балоги Гаваші отримав звання почесного професора. Ось такої. Ще недавно Балога влаштував для нього звання заслуженого освітянина, а тепер цілий професор. Так що проФФесор тепер ? не тільки на Донеччині. Закарпаття отримало власного проФФесора. Від народу вже надійшла пропозиція організувати для проФФесора Гаваші, а разом з ним і для інтелектуалів Балоги з Петьовкою публічний диктант рівня хоча б 9-го класу середньої школи. В прямому ефірі. ? допустити до перевірки помилок усіх бажаючих. Хоч би людей трохи посмішили, товариші проФФесори...
Р?О

 

22 жовтня 2005р.