Нерест – це народження нового життя у річковій системі Закарпаття

 В річках збереженими є біотопи для різних груп водної фауни, що відіграло визначальну роль у формуванні та підтриманні біологічного різноманіття області. Сприятливі біотичні та абіотичні умови середовища дозволили сформувати іхтіомасу комплексу стенобіонтних видів, які зараз знаходяться на межі повного зникнення та занесені до ряду природоохоронних списків.

Іхтіофауна річок Закарпатської області представлена 62-ма видами риб та круглоротих, серед яких найбільш чисельними є: головень, підуст, сом, судак, щука, рибець звичайний, білизна, плітка, краснопірка, струмкова форель, озерна форель, райдужна форель, окунь, сазан, карась сріблястий, карась золотистий, короп, товстолоб, білий амур, в’язь, лящ, лин, в’юн, минь, плоскирка, верховодка, бистрянка. А також ряд рідкісних, зникаючих та занесених до Червоної книги України  видів риб: дунайський лосось, стерлядь, харіус європейський, йорж смугастий, йорж Балона, марена звичайна,  марена дунайсько-дністровська, білоперий пічкур дністровський, чіп малий, чіп великий та видів, які на території України зустрічаються лише в карпатському регіоні: ялець–андруги європейський (закарпатський), умбра, пічкур дунайський довговусий, мінога карпатська.

По своїй суті нерест — це цілий ритуал у риб, який відбувається у певний час року. Для кожного виду він відбувається в свій, відведений природою час.

У деяких видів риб нерест проходить у звичайному порядку, як відкладання ікри з подальшим її заплідненням.

Але зустрічаються і такі особини, як, наприклад, лосось дунайський (головатиця), які ранньою весною проводять масові міграції від гирл річок та ям, де спокійніша течія, до верхів’їв річок, долаючи кілометри та перешкоди.

Весь процес нересту відбувається поступово.

Як правило, більшість видів риб метають ікру з приходом весни і до середини літа. Наприклад, ялець, лящ, плотва, окунь,  сом і багато інших нерестяться весною та влітку, коли вода у водоймі прогрівається і сприятлива для запліднення. Але окремі види риб, такі як форель струмкова та минь річковий, нерестяться в наших водоймах в осінньо-зимовий період.

Як правило, період виходу малька з ікринок приурочений до весняного та літнього періоду, так як саме в цей час у воді міститься підвищена кормова база для молодняку у вигляді планктону і бентосу.

Так заведено природою, що деякі види риб мігрують до місць нересту. Буває, що вони пропливають десятки кілометрів через перекати і водоспади, щоб опинитися на нерестовищах. Існують також і осілі риби, які живуть і розмножуються на одному місці.

Температура води є одним з основних факторів розмноження риб.

Наприклад, плітка, лящ, краснопірка, карась, чехоня і підуст, починають свій нерест, коли температура води прогрівається від 10 до 12 градусів.

Для сома і коропа кращим є температурний режим не менш 18-20 градусів.

Для риб, що нерестяться восени і взимку, температура води повинна бути від 4 до 6 градусів.

В нинішній час ситуація така, що біологічний годинник найчастіше буває  дезорієнтований, це обумовлено різного роду природними змінами клімату. Тому звичний час нересту багатьох риб значно відхиляється від буденного ритму.

З точки зору розповсюдження іхтіофауни в річках Закарпаття можна виділити три частини: верхню (гірську), середню (передгірну) і нижню (рівнинну). У більшості дрібних гірських річок і струмків наявна лише верхня частина або верхня і середня, тільки у більших рік (Тиса, Латориця, Уж, Боржава) наявні всі 3 частини.

У верхів'ях рік та струмках наявні сприятливі умови для нересту струмкової форелі. В нижніх ділянках окремих форелевих рік ці види поступово заміщувались харіусом та дунайським лососем. 

Нерестові міграції, які в цілому відповідають визначеній закономірності – найвище по відношенню до рівня моря розташовані нерестовища форелей, нижче – дунайського лосося, ще нижче – харіуса. В передгірській та рівнинних ділянках річок знаходяться місця нересту основної частини представників іхтіофауни Закарпаття.

Щоб створити умови для відтворення риби та інших водних живих ресурсів, законодавством встановлена заборона на будь яке рибальство на час їх нересту. В цей час дозволяється рибалити виключно в спеціально відведених ділянках річок та водоймищ з берега. Для дотримання встановлених законодавством обмежень, рибалці-любителю дозволяється використовувати лише одне вудилище з одним гачком, або спінінг з однією приманкою. Всі інші знаряддя лову – під забороною.

Ділянки річок, які можуть  бути сприятливим місцем для нересту риб беруться під посилену охорону. На цих ділянках рибальство суворо заборонено, навіть за знаходження поблизу таких ділянок із знаряддями лову законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

За результатами іхтіологічних спостережень та із врахуванням рекомендації науковців Ужгородського національного університету, Управлінням державного агентства рибного господарства видано наказ про встановлення строків заборони вилову водних біоресурсів та визначення дозволених місць для здійснення любительського рибальства на період весняно – літнього нересту риби.

Згідно розпорядження голови Закарпатської обласної адміністрації від 06.03.2018 № 139 у березні – червні 2018 року по всій області проводиться місячник охорони нересту риби та відтворення інших водних біоресурсів.

Важливо, щоб люди, з повагою ставилися до природніх явищ, розуміли важливість періодів відтворення в житті диких тварин, риби та інших водних живих ресурсів. Природа владна над усіма -  і охороняти її задача кожного з нас.

Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися правил рибальства, реагувати на факти браконьєрства та порушення встановлених законодавством обмежень.

При управлінні утворено оперативний штаб, із залученням громадськості, що здійснюватиме постійний контроль за дотриманням законодавства в період весняно-літнього нересту риби.

Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти нас за телефонами: 0312612315, 0985856164, 0639839836.

Адже, від того як пройде нерестова компанія,  залежить кількість риби в наших водоймах!

Джерело: Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області