Як столиця Закарпаття прийняла іноземних студентів?

Більшість студентів приїхали на навчання до Ужгорода з Індії та країн Африки.

Як їм тут живеться, чи комфортно? Чи роблять викладачі вишу щось для того, аби допомогти іноземцям інтегруватися в українське середовище? Про це та про різноманітні особливості організації навчального процесу для іноземців Закарпатський Кореспондент розпитував декана медичного факультету №2 Василя Калія.

Пан Василь розповів, що зараз на факультеті навчається понад 800 студентів, 250 з яких – першокурсники. Варто відзначити, що цього року до УжНУ вступили громадяни Норвегії, Голландії, Канади. Загалом на другому медичному факультеті навчають студенти із більше, ніж 20 країн світу. Однак найбільше студентів до нас приїжджають навчатися з Індії, а також арабських країн.

За словами Василя Калія, усі іноземці навчаються виключно англійською мовою, а з наступного року, відповідно до нового Наказу МОН, всі студенти-іноземці після першого курсу, складатимуть ЗНО з мови, якою навчаються. Оскільки всі іноземні студенти навчаються англійською, вони мають скласти ЗНО із цього предмету. Таку новацію у Міністерстві запровадили для того, аби перевірити чи можуть далі ці студенти вивчати предмети професійного спрямування англійською.

«Студенти з різних країн приїжджають до нас з кардинально різним рівнем володіння англійською. Складно викладати для студентів медичні предмети англійською мовою, якщо вони володіють нею погано. У нас є студенти, які володіють англійською на побутовому рівні, цього не завжди достатньо для навчання, тому вже з перших курсів наші студенти вивчають спеціалізовану медичну англійську», - зазначає пан Василь.

Особливості навчання

Програми для українських студентів медфаку та іноземних студентів другого медичного факультету – однакові. Крім мови викладання у навчання майже нічого не відрізняється. Відмінне лише те, що іноземці мусять вивчати крім предметів за спеціальністю ще й українську.

«Хтось вважає, що нашим студентам українська непотрібна, однак це не так, адже вже з третього курсу у них починається клінічна практика, де їм потрібно налагоджувати комунікацію з пацієнтами та колегами-лікарями. Спілкування із хворими – дуже важлива частина усієї лікарської роботи, адже на цьому будується довіра пацієнта до лікаря. Усі студенти-медики прагнуть здобути якомога більше практичних навичок та досвіду, а цього можливо досягнути тільки тоді, коли ти маєш контакт із хворими. Тому я вважаю, що іноземні студенти повинні вивчати українську», - розповідає Василь Калій.

На другому медичному факультеті УжНУ вже функціонують 3 повноцінні кафедри. Звісно, що до викладання іноземцям долучаються й викладачі медфаку.

Крім цього, вартість навчання для іноземців в УжНУ значно вища, ніж для студентів-українців. Іноземці сплачують за навчання на рік приблизно у чотири рази більшу суму.

Створення факультету

Не секрет, що кількість іноземних студентів в Ужгороді збільшилася приблизно 3 роки тому, від моменту початку АТО на сході України. Чимало студентів перевелися до УжНУ саме із Луганських та Донецьких вишів. Василь Калій каже, що саме ця ситуація й стала певним поштовхом до того, аби університет почав створювати усі необхідні умови для навчання іноземних студентів.

«Ми розуміємо, що ринок освіти сьогодні дуже складний, і політика університету має бути направлена на те, аби збільшувати можливості університету, у тому числі і для студентів з інших країн. Так, багато студентів переводилися до нас зі сходу країни, однак зараз ситуація дещо змінюється, адже ми набираємо перші курси, і ці студенти приїжджають до нас вже прямо з Індії чи інших країн», - каже декан медичного факультету №2.

Також пан Василь додав, що УжНУ вдалося успішно увійти у ринок надання послуг для іноземних студентів. Мало того, за його словами, у навчанні саме на Закарпатті є низка переваг над іншими регіонами, які відзначають самі студенти.

«Студенти, які навчалися у Донецьку чи Луганську, порівняють той період із навчанням у нашому виші і відзначають чимало переваг. Серед них і рівень знань викладачів, привітне ставлення місцевих мешканців. Також ми часто відправляємо своїх студентів закордон на різні наукові конференції, конгреси. Ми стараємося усіляко розширювати можливості для наших студентів», - запевняє пан Василь.

Ставлення до студентів

Три роки тому, коли іноземці лише почали з'їжджатися до Ужгорода на навчання, ставлення містян до них було доволі неоднозначним. Зараз ситуація змінилася. За словами Василя Калія, закарпатці терпимо та толерантно ставляться до студентів з інших країн, конфліктів між іноземцями та тутешніми студентами майже немає, а якщо вони й виникають – їх доволі легко вирішити.

Для того, аби допомогти студентам-іноземцям інтегруватися в українське середовище, на факультеті проводять різні заходи. Наприклад, минулої зими в Ужгороді відбувся перший День першокурсника на другому медичному факультеті, а подібне свята планують провести і цього року. Також студенти-іноземці долучаються й до різних загальноуніверситетських святкувань.

«Наші студенти не конфліктують з українськими студентами. Вони доволі вільно та привітно спілкуються. Не так давно навіть був випадок, як студент нашого факультету одружився з дівчиною-українкою, студенткою медфаку», - ділиться Василь Калій.

Окрім навчання

Оскільки для студентів-медиків надзвичайно важливо здобувати практичні навички, дехто з них прагне влаштуватися на роботу ще під час навчання, на посаду медичного брата чи сестри.

Одним із таких студентів є і Кріс Еджіке. Він приїхав до Ужгорода понад 2 роки тому з Нігерії. Він мріяв стати лікарем, і саме тут вирішив здобувати свій майбутній фах. Кріс розповів нам, що в Ужгороді йому жити дуже подобається. Тут йому вже вдалося знайти чимало друзів та знайомих.

«В Ужгороді я почуваю себе надзвичайно комфортно. Мені подобається УжНУ та те, як організований навчальний процес для мене та моїх однокурсників. Усі викладачі дуже висококваліфіковані та привітні. Я ніколи не стикався з негативним ставленням до себе з боку викладачів, колег чи містян. На щастя, не пам'ятаю жодного прикрого інциденту», - розповідає про своє життя Кріс.

Окрім навчання йому вдається й успішно працювати. Кріс працює медичним братом в Ужгородському пологовому будинку. Каже, що на роботі конфліктів та непорозумінь теж не виникає:

«У пологовому будинку я працюю недовго, однак усі мої колеги та пацієнти люблять мене, завжди сприймають мене добре та доброзичливо. Я вивчив українську мову, тому з хворими спілкуюся лише так. Це дуже важливо, коли твій пацієнт добре тебе розуміє. Добре налагоджений контакт лікаря та пацієнта інколи навіть допомагає у лікуванні. Особливо це актуально у пологовому будинку, адже з вагітними та породіллями потрібно багато розмовляти, підтримувати їх. Знання української – це суттєва перевага для мене», - зазначає Кріс.

Ольга Беца, Закарпатський Кореспондент