Ліміт на відстріл лосів затверджений у 160 особин. Скільки з них "припадає" на Закарпаття?

Як повідомив сам міністр, головним проблемним питанням був ліміт на лосів. Зрештою, в Мінекології затвердили його на рівні 160 тварин.

"Я розумію і розділяю шквал емоцій, повірте, але як урядовець також не міг не зважати на позицію представників мисливської галузі щодо загроз її розвалу у разі, якщо сезон полювання не буде проведено взагалі", - пояснив Остап Семерак.

ВВС Україна поспілкувалася з представниками екологічних і мисливських об'єднань про ситуацію з полюванням на лосів.

Відстріл лосів

Ще у лютому Остап Семерак  повідомив, що Міністерство екології вводить 25-річний мораторій на відстріл лосів через критичне зменшення їхнього поголів'я.

"Зараз за різними підрахунками популяція лосів в Україні нараховує від 2 тис. особин до 6 тис.", - написав тоді міністр і додав, що перед рішенням консультувався з Інститутом зоології НАН.

Утім, той наказ так і не набув чинності, адже його не погодило Мінагрополітики, яке курує лісове та мисливське господарство.

Як кажуть екологи - через тиск асоціацій мисливців. Останні ж відповідають, що для мораторію просто не було причин, адже поголів'ю українських лосів насправді нічого не загрожує.

Після цього почалася епопея з визначенням ліміту на відстріл лосів.

За законом, ці ліміти встановлює Мінагрополітики на основі пропозицій мисливських господарств. Водночас, до 1 травня їх ще має погодити Мінекології, після чого сезон полювання може офіційно стартувати.

Міністерство екології це робити відмовилося, через що сезон так і не почався.

"Нам невідомо, що було підґрунтям для паніки і чим керується Мінекології, коли говорить, що ситуація з лосем у нас катастрофічна", - розповідає ВВС Україна представник Асоціації користувачів мисливських і рибальських угідь, кандидат сільськогосподарських наук Василь Новицький.

Він відзначає, що останнє детальне дослідження популяції лосів проводив Інститут зоології у 2009 році. Тоді кількість тварин була зафіксована на рівні 4,5 тис. голів.

"Науковці дали чітку відповідь - за даної щільності популяція лосів в Україні є благополучною і занесення до Червоної книги чи обмеження експлуатації не потребує", - каже Василь Новицький.

Зараз висновки про кількість лосів в Україні роблять на основі даних мисливських угідь. За їхньою інформацією, з 2009 року поголів'я зросло майже на третину і сьогодні налічує близько 6,5 тис. тварин.

У Мінекології ж наполягають, що і така кількість є критично малою, й посилаються на  експертний висновок Інституту зоології від 2016 року.

"Згідно з даними офіційної статистики, сучасна чисельність лося в Україні близько 5 тис. особин, що в чотири рази менше у порівнянні з 1980-ми роками. Ареал зменшився вдвічі, охоплюючи зараз лише регіон Полісся", - йдеться у тому висновку.

Серед причин такої ситуації там називаються скорочення площі лісів, браконьєрство та надмірне легальне полювання.

Однак у Мінагрополітики та асоціаціях мисливців такий висновок вважають "ненауковим", а дані про надмірне полювання - завищеними.

Тим не менше, дискусії щодо ліміту  тривали все літо й супроводжувалися зверненнями до прем'єра, скаргами на збитки мисливських господарств та акцією мисливців під стінами уряду.

Асоціація користувачів мисливських угідь навіть подавала  заяву до поліції на автора експертного висновку Інституту зоології, у якій звинуватила його у "службовому підробленні".

"Ми не розуміємо, з яких юридичних причин Мінекології не погоджувало ліміти. У перемовинах відчувалися нотки шантажу, мовляв, відмовтеся від полювання на лося і ми вам ліміти підпишемо хоч сьогодні", - каже Василь Новицький.

Ціна

Зрештою, 2 жовтня міністр екології ліміти таки  погодив, чим прибрав перепони для старту сезону полювання.

У цьому сезоні мисливці можуть вполювати 160 лосів - це вдвічі менше, ніж вони просили.

"Це близько 2% від нинішньої чисельності. Тоді як законодавство дозволяє до 15%. Дозволили у сім разів менше, ніж можна було добути. Які можуть бути претензії до мисливців?" - запитує представник асоціаії мисливців.

До речі, державний бланк на відстріл одного лося коштує близько 2 тис. грн.

Але це лише базова сума - кожне мисливське господарство, більшість з яких є приватними, нараховує додаткову суму, яку мають сплачувати мисливці, що полюють на лосів. Тож кінцева вартість полювання може бути у кілька разів більшою.

Наприклад, якщо отримувати дозвіл на відстріл однієї косулі у державних товариствах мисливців та рибалок, то це коштуватиме 1,5 тис. грн, а у приватних мисливських господарствах - до 6 тис. грн.

Питання етики

Говорячи про етику полювання, Василь Новицький запитує: "Хто більш жорстокий вбивця: бабуся, яка зарізала вдома курку, чи мисливець, який вбив дику тварину в угіддях?"

"Я вважаю, що жорстокіше тримати тварину в неволі, обмежувати її пересування, вибір харчів, а потім з'їсти її. У порівнянні з тим, щоб тварина жила у природі так, як хоче", - додає представник асоціації мисливців.

Він також каже - за умови цивілізованого підходу полювання є цілком прийнятним у багатьох супсльствах.

"В Австрії, Англії, Німеччині цей вид рекреації масово культивується, проводяться мисливські фестивалі. Там це зайняття абсолютно сприйнятливе суспільством", - відзначає Василь Новицький.

Зрештою, за його словами, питання полювання на лосів має й суто екологічний вимір.

"Враховуючи деградацію наших лісів і слабкі темпи їхнього відновлення, збільшення чисельності лося є загрозливим. Ця тварина - виражений дендрофаг (Харчується листям дерев, -Ред.) і пошкоджує молодняки", - підсумовує Василь Новицький.

Рішення Остапа Семерака викликало бурхливу реакцію у соцмережах. Більшість користувачів засудили дозвіл на відстріл лосів.

Є, утім, й ті, хто його привітали.

"Хоч один природозахисник зробив для лося хоча б один віничок, купив хочаб 1 кг солі чи заніс на годувальню качан кукурузи? Позабудовували містами по колу всі ліси і думають, що звір буде як в давні часи плодитися і шукати собі корм. Ніхто навіть і не підозрює що для того, щоб вполювати в сезон одного кабанчика, мисливець таких 10 годує. Так само і лося", - написав один з користувачів Facebook.

Дочекатися весни

З підходом мисливців категорично не погоджується еколог Володимир Борейко, який вважає полювання на лосів систематичним знищенням їхнього українського поголів'я.

"Про що можна говорити, якщо офіційно у величезній Україні поголів'я становить 6 тис., а у маленькій Латвії - 16 тис., у Білорусі - 40 тис., у Польщі - 30 тис.?" - запитує зоозахисник.

Тут слід відзначити, що згадані країни фактично повністю входять до ареалу лосів, на відміну від України з її степами і напівстепами.

"Лось в Україні знаходиться на межі ареалу. Його чисельність у 1991 році була десь 16 тис. Тобто, вона скоротилася у декілька разів", - наголошує Володимир Борейко.

"Десять років тому у поляків було 2 тис. лосів. Вони запровадили мораторій, і зараз у них 30 тис. І у деяких воєводствах вони починають дозволяти полювання. Ось це європейський підхід", - вважає еколог.

Водночас, він визнає, що ліміт у 160 тварин - не критична цифра для всього поголів'я українських лосів.

Те, що Мінекології все ж ухвалило ліміти, Володимир Борейко вважає "тактичним кроком" у процесі дискусій щодо внесення лосів до Червоної книги України (ЧКУ).

Наразі зоологічна підкомісія ЧКУ вже проголосувала за це, але відповідне рішення ще має ухвалити національна комісія.

Паралельно з цим Остап Семерак анонсував нове наукове дослідження про кількість лосів в Україні.

"Маховик цього процесу запущено. Якщо кількість цих тварин критично мала, і це підтвердиться, то ми знову повернемося до введення заборони полювати", - пообіцяв міністр.

"Науковці вважають, що найкращим часом для здійснення таких досліджень є зима. Весною матимемо науково обґрунтовані результати", - підсумував урядовець.

Джерело: ВВС Україна