Чорноморськ присягнув у любові до пісень української давнини від закарпатки Мирослави Копинець

Чорноморськ, перейменований так із відомого портового Іллічівська, окрасився наразі неповторними виступами творчої візитки нашого краю — співачки Закарпатської обласної філармонії та самобутньої самостійної особистості Мирослави Копинець. Першого ж дня «Коктебель джазу» вона ступила своєю елегантною ногою на щебінку головної алеї, яка вела до головної сцени фесту, де все навкруг було прикрашено атрибутикою відомих національних кольорів. Прелюдію кількаденному дійству зі всіх сил задавав Військовий оркестр Нацгвардії з Одеси. Він додав веселощів своїми танцями, кульбітами та мелодіями.

А опівдні запрацювала Open Stage, де головними подіями стали виступи одеської групи «Колір» і Її — Мирослави Копинець, привітної ластівки автентичного співу. Виступ її прокоментували належно: «Мирослава Копинець — пірнання в древність, занурення в підводні шари української музичної культури. Мирослава реконструює традиції минулих віків і подає їх у тому вигляді, в якому вони були частиною життя предків українців. За характером її виступ межує з ритуальним дійством…»

Закарпатка стала примою фестивальної ситуації. На пляжі, в пекучий полудень тим не менше публіка дуже щиро вникала в голос древності, реанімований її неперевершеним талантом.

Світовий характер дійства підкреслив, скажімо, виступ групи De-Phazz, очільником якої був темношкірий німець Карле Фрієрсон, котрий не раз виходив на сцену зі своїм маленьким сином.

Про свою участь і враження розповіла нам сама співачка:

— Радісна мені відсутність в Чорноморську божевільної погоні за хлібом насущним, наживою. Там в основному зібралися люди, які роблять і люблять істинну культуру. Висловлювали і мені вдячність різні люди. В декого були рясні татуювання, але водночас явно присутнє і глибоке розуміння нашої національної пісні. Первісно «Коктебель джаз» проводився в Криму. Після ж анексії, вже вдруге він розгортає свої вітрила в Чорноморську. В Коктебелі робляться бліді спроби експлуатації наробленого командою Євгенії Стрижевської бренду, але погана російська попса не виконує своєї ролі для виховання мас у дусі істинної культури. Стильний фестиваль у Чорноморську —  не рівня тій сучасній пародії, яку благословив сам російський яструб Путлер (Путін. — Авт.). Сюди ж бо приїхали інтелектуали, які читають книги, дивляться якісні кіно та концерти. Бентежно порадувало, що під час моїх виступів установився енергетичний контакт із людьми. Усіх зацікавила наша прадавня закарпатська автентичність. Між мною і аудиторією виникла енергія взаємної любові.

Всі, отже, зрозуміли, чому Мирослава вважає великим гріхом хоч якось переробляти давню знакову пісню, розставляти в ній, «на хлопський розум», крапки над «і» в той час, коли фішкою вокального твору є саме недомовленість, яку має заповнити слухацька фантазія. Вдячна неповторна артистка директору фесту, котра була поряд із пані Стрижевською щомиті, Лілії Млинарич. Водночас М.Копинець додала: «Дещо прикро, що закарпатці не цінують своє в той час, як Центральна Україна  просто всотує в себе крайові набутки, прагне до нього променями багатьох гарячих сердець».

Василь ЗУБАЧ.