"Берегівський лісгосп" гудів, немов вулик бджіл...

У один із днів тижня, що минає, ДП "Берегівський лісгосп" гудів, немов вулик збурливих бджіл: кадрово-директорське питання завершилося логічною розв‘язкою, яке останіми кількома роками нагадувало водевіль. Тут за участю районних керманичів, зокрема, першого заступника голови РДА Віталія Матія, обласний шеф лісової сфери Валерій Мурга представив нового "старого" очільника – 36-річного Богдана Шойногу із села Нижні Ремети. Що й казати, новий директор – майстер своєї справи. Отримавши шанс працювати, він має показати, що вміє та знає керувати.

Хто тільки не кермував цим лісовим і трішки "міжрайонним" обшарьом із загальною площею лісового фонду понад 9 тисяч гектарів: і кілька разів гранд цієї галузі Михайло Лакатош, який неодноразово обирався обласним і районним депутатом, а також "агролісівці" Віктор Маринець, Богдан Шойного (щоправда, обидва працювали з приставкою т. в. о). Навіть понад рік сюди доїжджав Ярослав Кополовець із Ужгородщини – біолог. Словом, крім останнього, усіх то звільняли, то призначали по колу кілька разів. Інколи здавалося, що цьому кадровому калейдоскопу не видно кінця-краю.

Слід сподіватися, що "четверговий" приїзд на Берегівщину начальника Закарпатського управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги, який "посадив" (бажано читати без іронії) у директорське крісло вже згадуваного Богдана Шойногу, остаточно розклав усі крапки над "і" та завершив цю довгорічну кадрову епопею. До речі, пан Шойнога вищу освіту здобув у Львівському національному лісотехнічному університеті та займав чи не всі посади у лісових сферах Берегівщини. Останній його "портфель" – головний лісничий ДП "Берегівський держлісгосп".

Хто ж посяде його вакантне місце? Звісно, за логікою сюди мали б призначити не менш досвідченого В. Маринця, який також лісову сферу знає не гірше, аніж свою долоню. Натомість головним інженером і надалі залишається працювати досвідчений пан Лакатош – і фахівець лісового фронту, і знавець цієї зеленої царини, ще батько сина, що працює у Національній лісовій агенції. Хотілося б, аби спільною командою зберегли неймовірну красу та примножили енергетику цього унікального лісового ґаздівства, яке нікого не залишає байдужим.

– Не треба заважати Богдану Шойнозі у тактиці й стратегії розвитку "зеленого друга", а крокувати з ним по одній дорозі, – так прокоментував це призначення владний чоловік із місцевого "білого дому". Здається, цим сказане головне – однією командою робити корисні справи для блага людей, примножувати довкілля, збагачувати флору, фауну тощо. Бо тільки таким чином можна виправдати шанс, який  отримав новий директор.

Петро Крук