Весняне життя ліцеїстів закарпатського Берегова

Виявляється, при бажанні можна вдихнути азарт і натхнення, настрій і бажання як у матеріально-технічне забезпечення, так і в кадрову роботу, у методичну справу тощо. Такий ритм багатьом до снаги, а хто був не готовий до подібних правил "ліцеїстської" гри, той знайшов собі вже іншу роботу.

Чи не найголовніша роль у повнокровній діяльності ліцею його директора Валерія Тороні, який профтехосвітянську роботу знає так само, як своїх п‘ять пальців. Вишкіл пройшов солідний – віддав їй понад три десятки літ. До чого не доходять його руки, адже керівник адміністрації в основному людина зайнята від самого рання до кінця робочого дня, там на поміч приходить заступник директора Оксана Кулієвич. Попри свою клопотнечу, вона, розумниця, встигає навіть подбати про співпрацю ліцею зі ЗМІ: знає, тільки так можна вголос про себе сказати, подбати, аби якнайбільше людей знало, що профтехосвіта не вмерла та не збирається до цього стану, вона живе та діє. Переконана: при такому ставленні до неї з боку держави вона братиме висоту за висотою і навчання у ліцеях буде дедалі престижним.

Аби не бути голослівним, аби газеті не "шили" бездоказовість і популізм, варто хоча б із півгодини поспілкуватися з цією знаючою та вміючою пані, послухати її чіткі аргументи, які яскраво свідчитимуть на користь цієї тези. З неабияким азартом і переконливістю автору цих нотаток вона розказувала, як налагоджено профорієнтаційну роботу. Представники адміністрації, педагоги, майстри почергово – і це без перебільшення – бувають у середніх школах міста й району, зустрічаються з дев‘ятикласниками та агітують їх на навчання до ліцею. А ще за графіком сюди, на вулицю Мукачівську, де нині базується навчальний заклад, приходять вихованці загально-освітніх закладів, аби, за словами заступника директора, власними руками-пальцями доторкнутися до виробничого процесу. Бо саме це і є найбільшим профорієнтаційним аргументом. Тільки за останній тиждень у ліцеї з екскурсійною метою побували юнаки та дівчата гімназії, першої, третьої, п‘ятої та десятої одинадцятирічок. Приходять не тільки вони, але й учні низки інших шкіл Берегівщини. А тут якраз у ці квітневі дні проходять конкурси майстерності, тож є змога донести до "юних гостей" переваги здобуття освіти у згаданій системі. Чимало щколярів, відвідавши майстер-класи, уже не просто замислилися, а чітко та однозначно визначилися зі своїм майбутнім вибором.

Варто оглянути спортзал, лабораторії (кухарів і пекарів), "начиння" для яких коштує сотні тисяч гривень, одразу приходить переконання, що профтехосвіта, Берегівський ліцей у тому числі, на вірному шляху та мають перспективу. Чудові враження, безсумнівно, залишился після відвідин майстерень, де ліцеїсти освоюють швейну справу. Віриться, що із тих 60 учнів, які тут гостювали, одна десята вже точно вирішили тут учитися. У ліцеї буде також своя перукарня, зала для цього вже готова. Формується підбір кадрів. Адже з наступного навчального року тут можна буде здобути популярну нині спеціальність перукаря. Отже, зачіски майбутнього будуть стильні та сучасні, а стригтимуть нас ті, хто найближчим часом переступить поріг відповідного класу-майстерні. Звісно, це плани, але вони реальні, бо за справу взяли не просто ентузіасти, а люди серйозні та відповідальні. Варто роздивитися ці знімки, які одразу ж "перенесуть" нашу уяву у цьогорічно-весняну дійсність – реально нуртуюче життя цілої гвардії берегівських ліцеїстів.

Михайло СИНЬООКИЙ