Закарпатське книгодрукування: чорна смуга позаду?

2016 рік був одним з найгірших у сфері книгодрукування за бюджетні гроші за всі роки незалежності в Закарпатті.

За Програмою підтримки видання творів місцевих авторів, популяризації закарпатської книги та сприяння книгорозповсюдженню планували видати шістнадцять книг, на які було передбачено 700 тисяч грн. Надрукували всього три книги на суму близько 200 тисяч грн. – альбоми «Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая. 70 років» («Патент»), «Міста і села Закарпаття» Флоріана Заплетала («Видавництво Олександри Гаркуші») та дитячу книжку Вікторії Жупан «Ластовинці» (поліграфцентр «Ліра»).За словами заступник директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА Василя Комарницького, решту грошей було спрямовано на допомогу постраждалим від градобою.

Минулоріч так і не були видані альманах творів закарпатських письменників „Літературне Закарпаття”, літературознавче видання Дмитра Федаки „Українське красне письменство Закарпаття: літературні портрети і силуети”, книги Миколи Дем’яна „Митець з Гуцульського Парижа”, Івана Сенька „Край Карпатський очима етнолога”, Петра Скунця „Твори. Книга 5. Переклади”, Василя Густі „Молитва грішника”, Дмитра Кешелі „Віоланна”, Василя Кухти „Контрабанда слова”, Івана Козака „Передзвін», Миколи Матоли „Петрик грушу малював”, Галини  Малик „Про фею Клопотею”, Михайла Приймича „Церковне малярство Закарпаття ІІ половини ХVІІІ – І пол. ХХ ст.: народна традиція, візантійська канонічність та впливи західно-європейського мистецтва” тощо.

На 2017 рік для Програми підтримки видання творів місцевих авторів, популяризації закарпатської книги та сприяння книгорозповсюдженню заплановано в обласному бюджеті 730 тисяч грн.  Розумним виходом із ситуації було би друкування книжок меншим накладом, тоді можна було би видавати більше назв. Велика кількість книг навряд чи потрібна в кожній сільській бібліотеці Закарпаття.

uzhgorod.net.ua